Терпеть,
Нет,более того-
Долго терпеть.
Рыдать,
Но так ,чтоб слёз не видно было.
Терпя потери не жалеть,
И не скорбеть если обидно.
Прощать,пусть даже не дано
Понять вину или причину,
И не роптать-"зачем?за что?",
И хлеб делить на половину.
Добром за зло врагу воздать,
А коль беда кого постигла,
В нужде последнее отдать
Без сожалеющего вида.
Великий дар всем этим обладать,
Но я б у Господа ещё один просила-
Безсмертной жизни смысл познать
Нелёгкий путь к которой я постигла.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
