Кто виноват?
Инок59
Когда улягутся все страсти,
И к нам вернётся трезвый взгляд.
Поймём:- причина всех напастей,
Не власть, не «жид», не бюрократ.
Тотальное виной бездушие!!!
Когда мы выучим уроки???
Как на дрожжах на равнодушии,
Поднялись вечные пороки.
Ведь с молчаливого согласья,
Мы принимаем гнёт судьбы.
СВОБОДНЫЕ ДОСТОЙНЫ СЧАСТЬЯ
…«Не бессловесные рабы»!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мир вам! Виноват лишь тот, кто найдёт корень. А корень тот, кто взглянет в себя, человек. Как дерево падает от гнилого корня, так и человек от внутреннего состояния. И гниль внутри, в себе, а не кто-то виноват. Пока не очистят внутреннюю мозоль, ни какие приправы не помогут. Кого бы ни вини, хоть в дикий лес уйди, всегда, кто-то или что-то будет причина виновности, потому что осталась мозоль недовольства: кто виноват? сам человек виноват.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
